Помилки при вивченні мови!
Кожен з нас вивчав в школі іноземну мову. Більшість вивчали англійську мову, деякі – німецьку або французьку. А у когось в шкільній програмі значилися навіть дві мови. Ось і відповідайте мені на питання: ви знаєте ці мови? Ви пам’ятаєте їх, користуєтеся ними, можете зараз сходу поговорити з яким-небудь іноземцем?
Думаю, відповідь буде «ні». Якщо лише ви не працюєте перекладачем або викладачем іноземної мови.
Пригадаєте ще, наскільки легко вам давалася мова в школі? А може, ви зараз намагаєтеся освоїти іноземну мову, але вам здається, що це не для вас?
Перш, ніж відповісти на ці питання, погляньте, чи не здійснюєте ви наступні помилки:
Мова як звичка. Ми з дитинства були оточені українською мовою і звикли до неї Маленьке дитя не вивчає мову, воно в ній знаходиться і поступово засвоює її так, що мова стає частиною його самого. Ніхто з дорослих не пояснює маляті «ось це підмет, воно стоїть на першому місці в пропозиції» або ж «щоб висловити прохання, необхідно спожити дієслово в наказовому способі». Інакше дитя взагалі не заговорить!
Що ж роблять батьки, щоб навчити крихітку говорити? Правильно! Вони з ним розмовляють, тобто занурюють дитя в мовне середовище. Він постійно чує мову дорослих, починає запам’ятовувати слова і потім пов’язувати їх з предметами, нагромаджує пасивний словник, а потім раз – і заговорив простими пропозиціями!
При вивченні іноземної мови поважно накопити свій пасивний словник, який ви потім переведете в активну форму. При цьому, будуючи фрази, ви помилятиметеся або говоритимете коряво. Але ж діти також не починають відразу говорити мовою Пушкіна! Вони говорять «дай пірамідка», «хочу ням-ням», «грати м’яч» і так далі. Але це лише один з етапів освоєння мови. Це нормально. Потім же всі починають розмовляти зрозумілими, логічно і правильно збудованими, зв’язними пропозиціями. Оскільки інтуїтивно засвоюють граматичну будову мови без всяких пояснень правил: і узгодження родів, і відмінки, і побудова складних пропозицій і так далі…
Той досвід освоєння мови, якою ми користувалися в дитинстві, здатний допомогти вам при вивченні нерідної мови… складних пропозицій і так далі. ..
Хоча слово «вивчати» тут не личить. Правильніше буде сказати «звикатися». Звикайте до чужої мови: слухайте її, розумійте її так само, як ви слухаєте і розумієте українську мову.
Привикати чи пояснювати?
Можуть сказати, що ми не діти, ми дорослі і тому нам потрібно усвідомити принципи і механізми мови. Це, звичайно, чудово, в дорослого дійсно є перевага перед немовлям в тому плані, що йому (дорослому) можна щось пояснити, він може прочитати те, що чує.
Але тут важливо розуміти, що спочатку йде мова сама по собі, а потім вже її пояснення. Ми спочатку навчилися говорити укр.мовою, а вже потім опісля сім років почали вивчати в школі правила.
Спробуйте упірнути в мову, на якій говорять ваші сучасники, тобто живі люди. А ваші викладачі повинні зробити так, щоб до вас само прилипнуло те, що потрібне.
Не намагайтесь будувати фрази!
При вивченні іноземної мови вам весь час говорили: «Побудуй фразу». Але ж коли ми говоримо на рідній мові, то ми не продумуємо, як збудувати чергову фразу! Або ви про себе роздумуєте так:
«Спочатку я поставлю підмет, виражений особистим займенником в однині, потім поставлю простий присудок, виражений дієсловом, а після я поставлю пряме доповнення».
Виглядає як марення. Власне кажучи, я не думаю, що кожен з тих, хто читає цю статтю, взагалі пам’ятає назви частин мови і зможе виробити грамотний розбір пропозиції за всіма пунктами. Чому ж так? Та тому, що ми говоримо на автоматі.
Так само і з іноземною мовою – говоріть, говоріть і ще раз говоріть! Не думайте, куди і що поставити. Це прийде пізніше. Спершу просто говоріть.
Отже, перше, що вам необхідно при вивченні іноземної мови, це накопичити ваш пасивний словник і почати говорити. Хай коряво і з помилками, але почати. Це важливий крок до вашої ідеальної іноземної мови.
Рада напослідку: окрім говоріння, прагніть думати на освоюваній мові. Адже коли ви на ній думаєте, то ви її вже знаєте. Звикайте до чужої мови!