Жести в німецькому спілкуванні
У природному спілкуванні носіїв німецької мови, як і інших мов, значну роль грають комунікативні спеціалізовані дії людини. Часто, щоб передати характер живої мовної комунікації, драматурги і сценаристи постійно забезпечують репліки своїх героїв ремарками, напр.: schüttelt den Kopf (гойдає головою), zuckt mit den Schultern (знизує плечима), schlägt mit der Faust auf den Tisch (б’є кулаком по столу).
Такі рухи замінюють мовні дії, а інколи навіть знаходяться в протиріччі з ними. Це рухи і положення тіла, рухи голови і кінцівок, а також рухи особи, що мають специфічні значення в певному соціальному і культурному середовищі.
Між вживанням жестів в німецькій і українській комунікативну поведінку удається встановити: збіги у виконанні жестів і їх сенсах:
— розбіжності у виконанні жестів при співпадаючих сенсах; — розбіжності в сенсах жестів при співпадаючому виконанні;
— наявність в іноземній комунікативній поведінці жестів, які відсутні в рідній українській мові.
В українській і німецькій мовах визначеність виражається підкреслюючим жестом, направленим зверху вниз, а невизначеність – від низу до верху; ствердний жест вертикальний, негативний – горизонтальний. Збігаються і основні параметри «контакту очей» і «особисті дистанції» між тими, що говорять.
Збігаються у виконанні і сенсі:
* вітання (jmdm. die Hand geben, reichen, drücken; jmdm. mit dem Kopf nicken, jmdm. zunicken, jmdn. in die Arme schließen; vor jmdm. den Hut abnehmen); * прощання (див. вітання, а також den Hut lüften; auf die Wange küssen); знайомство (sich verbeugen) * позитивна реакція (jmdm. beifällig nicken, lächeln, jmdm. Beifall klatschen, jmdm. freundlich auf die Schulter klopfen); * негативна реакція (den Kopf schütteln, die Achseln zucken, den Mund verziehen, die Nase rümpfen; die Stirn runzeln); * вдячність (die Hand drücken, den Kopf neigen, sich vor jmdm. verbeugen); * здивування (die Augenbrauen hochziehen, große Augen machen, den Kopf schütteln); * радість, приємна несподіванка (sich die Hände reiben; aufspringen; jmdn. mit offenen Armen empfangen); * втіха (die Hand streicheln; über das Haar streichen);
* незадоволеність, гнів (mit der Hand auf den Tisch schlagen);
Жести, співпадаючі по сенсу, але що розходяться по виконанні:
jmdm. eine Kusshand zuwerfen
Щоб послати рукою поцілунок, в німецькій традиції цілують кінчики пальців з внутрішньої сторони і завершують жест помахом руки вгору з піднятою долонею; в українській традиції жест завершується відведенням долоні управо приблизно до рівня очей.
При вітанні і прощанні у носіїв німецької мови рука зігнута в лікті, кисть виробляє легкі рухи з одного боку в інший або той же рух виробляється витягнутою рукою. У носіїв української мови підведена рука рухається (помахує) вперед-назад (під впливом кіно і телебачення і у носіїв української мови при виконанні цього жесту спостерігається напрям руху з одного боку в інший).